Російська кольорова болонка: невизнана краса

Історія породи

У дореволюційній Росії болонки були дуже попупярні. Моду на них, як і на декоративних собачок взагалі, запровадила Катерина Велика, і аж до кінця дев`ятнадцятого століття знатні дами практично не розлучалися з чарівними вихованцями, з`являючись із ними на всіляких тодішніх «тусівках». Потім з усією революційною категоричністю декорашки були оголошені буржуазним пережитком і вульгарним міщанством, практично зжиті з побуту та свідомості нового суспільства.

Болонки були дуже популярні серед європейської та російської аристократії

У Радянському Союзі незрівнянно більше були потрібні собаки службових порід, які могли працювати і приносити видиму користь. Однак і їхнє поголів`я довелося відновлювати мало не з нуля після Другої світової війни.

І ось тоді, на початку п`ятдесятих років минулого століття, знову відродився інтерес не лише до суто службових, а й до декоративних пород. По всій країні стали створюватися секції декоративних порід, хоча ставлення до них, як і раніше, залишалося багато в чому несерйозним і навіть зверхнім. Секції працювали при ДТСААФі, в рамках клубів службового та мисливського собаківництва, та об`єднували справжніх ентузіастів, які не тільки знаходили можливості для завезення в країну породистих собак, а й займалися селекцією – виведенням нових, вітчизняних декоративних порід.

Робота зі створення російської кольорової болонки розпочалася у Ленінграді. Генетичну основу для нової породи склали такі відомі декоративні собаки:

• ши-тцю;
• французькі болонки;
• лхаса-апсо.

Втім, цей вихідний список слід значно розширити, оскільки через брак достатнього племінного матеріалу кінологи приливали крові найрізноманітніших собак — аби вони були маленькі, кудлаті й симпатичні

• декоративних пуделів;
• пекінесів;
• бішонів;
• мальтезі;
• метисів;
• безпородних особин.

До честі селекціонерів слід зазначити, що на чільне місце вони ставили не просто створення нової болонки вітчизняного «розливу», а прагнули вивести породу, що характеризується міцним здоров`ям і стійкою нервовою системою. Не все вийшло, але плюсів у кольорової болонки значно більше, ніж мінусів.

Двох однакових кольорових болонок немає, і бути не може

Перша кольорова болонка народилася в 1951 році, вона мала чорне забарвлення та прізвисько Тін-Тін. Знадобилося не менше десяти років кропіткої роботи, щоб сформувати бажаний тип нової породи та отримати перше потомство, в якому він уже був закріплений. На основі цих практичних результатів у 1964 році було прописано, а ще через два роки затверджено перший стандарт російської кольорової болонки. З того часу положення породного стандарту неодноразово уточнювалися та оновлювалися.

Популярність та чисельність породного поголів`я зростають — «квіточок», як ласкаво називають своїх собачок власники, знають і люблять у багатьох країнах Європи. Порода поки що так і не отримала офіційного визнання: FCI аргументує це тим, що російська кольорова болонка занадто схожа на екстер`єр з італійським бішоном. Але стандарти цих порід суттєво різняться, що робить такий аргумент досить спірним.

Особливості російської кольорової болонки

Нечисленні породні розплідники поки що не можуть дійти єдиного бачення перспективного породного типу та загальної стратегії племінної роботи. В результаті поголів`я російських кольорових болонок досі не відрізняється стабільністю - навіть в одному посліді можуть народжуватися цуценята різного породного типу та екстер`єру. Ця обставина свідчить про те, що порода ще не сформувалася остаточно, і для її міжнародного визнання ентузіастам доведеться докласти чималих зусиль.

Російська кольорова болонка - суцільна чарівність

Зовнішній вигляд

У зовнішності багатьох кольорових болонок виразно читаються риси їх предків — вихідних порід: наприклад, ши-тцу. Але стандарт, прийнятий в РКФ та оновлений у 2010 році, чітко диктує самобутній, ефектний образ цієї цікавої породи, слава та всесвітня популярність якої ще попереду.

Це не мальтеза і не ши-тцу - це російська кольорова болонка

Породний стандарт відносить російську кольорову болонку до 9-ї групи («Компаньйони та декоративні собаки»), де вона, разом з декількома іншими породами, залишається в особливому статусі — на положенні поки що невизнаних Міжнародною кінологічною федерацією.

Таблиця: деякі положення стандарту РКФ російської кольорової болонки

Рухи кольорової болонки відрізняються легкістю - крок невеликий, не розгонистий, але вільний і продуктивний. «Квіти» бігають красиво і граціозно, а не метушливо насіння лапками, як багато інших собачок таких же габаритів.

Фотогалерея: різноманітність забарвлень російської кольорової болонки

Характер та поведінка

Головною перевагою російської кольорової болонки є навіть не її безперечна краса, а чудовий характер, багато в чому унікальний для собак декоративних порід. Багато чарівних на вигляд «декорашки» мають сварливу, сварливу, а то й зовсім істеричну натуру, чим доставляють чимало проблем своїм власникам.

Квіти можна назвати ідеальним собакою для сім`ї, в якій є діти. Природний розум і відданість господарю поширюється у болонки на всіх членів людської «зграї» — нерідкі приклади, коли ці собаки стають дбайливими няньками для новонароджених: вони проводять багато часу біля ліжечка немовляти, а варто тому заплакати, виявляють зворушливе занепокоєння.

Вони явно почуваються великими і хоробрими, ці маленькі собачки, втім, таке самосприйняття властиве більшості болонок. Зізнаюся, я іноді подумую про таку породу в компанію для своїх чорних тер`єрів — мої знайомі розповідають, що гіганти собачого світу чудово ладнають із малюками квітами і будують свої стосунки на взаємній повазі. На тій же основі відмінно складається дружба та будь-якими іншими домашніми вихованцями, включаючи котів.

Квіти відмінно уживаються з кішками

Російські болонки не стеруть і не гавкають без видимого на те приводу — лише у справі. Вони нудьгують на самоті і охоче вирушають із господарями в подорожі, нехай навіть далекі, складні та тривалі.

Дисквали та недоліки

Незважаючи на те, що порода ще досить молода і не має визнання FCI, експерти на виставках висувають до неї підвищені вимоги. Адже в розведення повинні допускатися тільки найкращі, щоб забезпечити таким чином гідну породну перспективу.

Для племінної роботи повинні використовуватися лише найкращі представники породи

Крім загальних для всіх собак серйозних породних недоліків (залом хвоста, крипторхізм тощо). д.), стандарт називає для кольорової болонки такі дискваліфікуючі пороки:

• біле або плямисте забарвлення;
• недокус та інші важливі порушення у зубній системі;
• куцехвостість;
• коротка шерсть, особливо на голові чи хвості;
• різноокість або блакитний колір очей;
• зростання в загривку вище 28 см або, навпаки, ознаки карликовості;
• прояви агресії та некерованості.

Як вибрати цуценя

Вибір цуценя кольорової болонки - це відповідальний процес, результатом якого стане поява у вашому будинку чарівного маленького друга. Але на етапі підбору вихованця легко зробити помилку - шахраї користуються тим, що порода поки що маловідома, і нерідко пропонують під виглядом породистого собаки звичайних пухнастих двірняжок. Що потім виросте з цих милих цуценят - велике питання.

Шахраї користуються тим, що порода поки що маловідома, і нерідко пропонують під виглядом породистого собаки звичайних пухнастих дворняжок

Тому правило перше і обов`язкове: купувати цуценя кольорової болонки слід тільки в племінному розпліднику, що займається розведенням цієї породи. Число таких розплідників зростає, всі вони розташовані на території Росії, так що неважко буде дотриматись і друге правило: вибирати цуценя не по фотографії, а поїхати за ним особисто. Так ви зможете оцінити умови вирощування малюка, стан його батьків і однопомітників, а заразом - подружитися з заводчиком, досвід і поради якого безумовно не будуть зайвими для вас.

Вибираючи цуценя, обов`язково познайомтеся з його мамою

Придбайте цуценя, яке пройшло повну вакцинацію та післящеплювальний карантин. Ідеальний вік – чотири-п`ять місяців. Так, це вже не зовсім крихта, зате в такому віці вже можна виразно розпізнати багато породних якостей і недоліків. На що є сенс звернути пильну увагу:

• на форму голови - вона повинна бути округлою, з різким стопом і короткою мордочкою;
• на зубну систему - навіть якщо ще змінилися не всі зубки, у цуценя добре проглядається прикус, будь-які відступи від «ножиць» є шлюбом;
• на колір і якість шерсті — вже до трьох місяців квіти мають достатню оброслість по всіх частинах тіла, включаючи голову і хвіст, повинні бути розвинені і остюк, і підшерсток, а породне забарвлення не може бути білим або плямистим.

Вартість цуценя шоу-класу порівняно невисока і зазвичай не перевищує 30 тисяч рублів, а породистого малюка для душі можна придбати і за 5 тисяч.

Зміст російської кольорової болонки

Утримувати російську кольорову болонку значно простіше, ніж це може здатися на перший погляд, але для цього потрібно знати і дотримуватися кількох простих правил.

Гігієна

Заводчики рекомендують купати квіти частіше, ніж це прийнято у більшості порід — приблизно раз, а то й два на місяць. Використовувати для цього необхідно спеціальні шампуні, що щадять, або сухі пудри. Справа в тому, що шкіра та шерсть у цієї породи нерідко мають специфічний запах, який посилюється у міру забруднення.

Привчати болонку до купань потрібно з щенячого віку

Гігієнічний грумінг полягає в регулярному (хоча б двічі на тиждень) розчісуванні шести та підрізанні її відрослих кінчиків – це слід робити кожні два-три місяці. За бажанням власника для невиставкового собаки можна зробити і коротку стрижку - вона болонкам дуже йде.

Важливо приділяти постійну увагу очам та вушкам: вони у цієї породи перебувають у зоні ризику, а оскільки чистота — запорука здоров`я, то умивання та профілактичний огляд потрібно зробити обов`язковою щоденною процедурою. Хоча б раз на місяць слід чистити зубки, а також підрізати пазурі, якщо вони занадто відросли.

Модельна стрижка «до лиця» російській болонці

Годування

Пріоритетними для російських кольорових болонок вважаються готові корми, які гарантують якісне та збалансоване харчування; вибір тут дуже великий, можна звернути увагу на наступні варіанти:

• 1st Choice зі смаком ягняти та риби;
• Hills Science Plan Canine Adult Small & Miniature;
• Ontario Adult mini;
• GO! Fit+Free Grain Free Dog Recipe;
• Brit Premium Lamb & Rice.

Якісний раціон забезпечить здоров`я вашої собаки

Якої б доктрини годівлі ви не дотримувалися, враховуйте, що є чимало продуктів, які становлять табу для будь-якої собаки, тим більше - для декоративної;

• будь-яка їжа з господарського столу;
• риба з кістками;
• все жирне, перчене та копчене;
• бобові;
• цитрусові;
• солодощі та свіжа випічка.

При годівлі натуральною їжею раціон потрібно обов`язково доповнювати вітамінами та мінералами – за рекомендацією ветеринара, а основу харчування повинні становити такі продукти:

• нежирне м`ясо, краще переморожене, з невеликою кількістю кісток;
• птах – без трубчастих кісток;
• яйця;
• кисломолочка;
• овочі фрукти;
• зернові - добре розварені рис та гречка.

Вигул

Порода не вимагає тривалого моціону - двох-трьох півгодинних прогулянок на день цілком достатньо для собаки. Але це не означає, що можна зовсім позбавити її задоволення пройтися разом із улюбленим господарем. Вигул важливий для підтримання хорошої фізичної форми будь-якої породи, а розумній та емоційній болонці він дає також безліч нових вражень та «їжу» для роздумів.

Болоні вкрай цікаві, вони щоразу на прогулянці знаходять масу цікавого

Нюанси виховання

Декоративні породи потребують виховання так само, як і службові. Маленьку болонку дуже легко розбалувати, що призведе до непослуху та інших проявів норовливого характеру. Виховувати і соціалізувати малюка слід з перших днів його перебування у вашому будинку. Вихованець повинен міцно засвоїти режим і порядок життя в новій сім`ї, правила поведінки на вулиці та основні команди - це дуже важливо для його ж безпеки та комфорту.

Любити собаку не означає балувати її понад будь-яку міру

Заняття аджиліт та іншими рухливими видами собачого спорту зазвичай дуже подобаються квіткам, хоча і звичайні ігри на прогулянці відмінно зміцнюють порозуміння з господарем.

Хвороби російської кольорової болонки

Російські кольорові болонки здебільшого можуть похвалитися міцним здоров`ям, їхня середня тривалість життя становить 12–14 років. Вони рідко хворіють, добре переносять температурні перепади, хоча сильна спека для них небезпечна.

Сніг для кольорової болонки тільки на радість

Немає достовірних даних про те, чи є у цієї породи генетичні захворювання - поголів`я російських болонок все ще відносно невелике і системних спостережень з цього приводу не проводилося. Але власники та заводчики з власної практики стверджують, що у їхніх вихованців особливо уразливі органи слуху та зору.

Очі російської кольорової болонки чутливі до яскравого світла, їх треба оберігати від прямого сонячного проміння і завжди утримувати в чистоті. Втім, цих профілактичних заходів буде, звичайно ж, недостатньо, якщо у собаки розвинеться серйозне офтальмологічне захворювання:

• кон`юнктивіт;
• глаукому;
• атрофія сітківки.

У всіх цих випадках раннє звернення до лікаря сприятиме найшвидшому та повному лікуванню, тому господар має бути уважним до стану очей свого улюбленця. Те саме стосується і вушок — російські кольорові болонки часто хворіють на отит, а запускати цю недугу не можна в жодному разі.

Відео: все про російську кольорову болонку

Відгуки

Собаки цієї породи дуже добрі і віддані, не люблять залишатися одні, навіть якщо ви підете на 5 хвилин, вас зустрічатимуть як царя. Весь час буде поряд.

Для сім`ї, особливо з дітьми - це просто чудовий варіант! Добродушність, грайливість, ніжність… Все не перелічиш. А найголовніше, наш собака, коли хтось у сім`ї свариться, обов`язково приходить заспокоювати людей. Або захищає того, на кого кричать, ляже між ним і кривдником і дивиться так докірливо. Неможливо не втихомиритися! Або ж намагається відвернути кричущого, лизатиме руки, виляти хвостиком. Якщо хтось хворіє, сидить поруч.

Зупинили свій вибір на кольоровій болонці. Спочатку був один собака, зараз два. Живуть у нас уже 5 років. Кращого друга неможливо собі уявити!

Російська кольорова болонка поки що залишається досить рідкісною породою. Але хочеться сподіватися, що у цих маленьких собачок великі та цікаві перспективи — вони на те заслуговують.